Маріуполь (не)туристичний?

Маріуполь на березі Азовського моря, прифронтове місто, колись курортне і туристичне. Має населення майже в півмільйона людей. Красивий центр, зелені вулиці і щасливі діти які бігають навколо пішохідного фонтану в театральному сквері. До 2014 року місто жило звичайною буденністю. Стабільно працювали заводи «Азовсталь» та «Ілліча», які також стабільно забруднювали місто навколо себе. Про очисні фільтри ніхто не знав. Та і досі екологічна проблема лишається найголовнішою в Маріуполі.

Через те, що заводи працювали і працюють, гине чи не найприбутковіша галузь міста біля моря – курортно-туристична. Брудні пляжі, які мають майже 16 км в довжину, забруднене море і мертва риба – все це люди спостерігають протягом багатьох років. Проте влада кожного року публікує «гарні» новини про те, що пляжний сезон відкрито без якихось проблем.

Але не зважаючи на екологію до міста кожного року приїжджають люди, які прагнуть відпочити. Місто має декілька готелів, міські і заміські пляжі. Берегова лінія має багацько різноманітних пропозицій для відпочинку. Але вони зазвичай приватні.

За державної підтримки останні декілька років в місті біля моря почали проводити фестивалі. Один з таких Startup Гоголь Fest. Другий рік поспіль в кінці квітня місто наповнюється туристами, які приїхали побувати на фестивалі сучасного мистецтва. Організатори пропонують декілька локацій по місту з різними заходами – театральні вистави, лекції і головну музичну сцену. Люди знайомляться з досі невідомими для себе виконавцями і артистами. Поспілкувавшись з одною з організаторів фестивалю Євгенією Стєцкой, можна зрозуміти, який великий внесок роблять фестивалі для міста і які проблеми є у Маріуполі: «У цьому році на Gogol Fest з Києва, Вінниці та Дніпра приїхало 642 людини. Які приїхали конкретно на фестиваль. Дуже важливим стало створення Гоголь Трейна, який зібрав всіх цих людей воєдино і привіз до Маріуполя. У цьому році дуже різношерста публіка прибула на фестиваль, яка дуже відрізнялася від жителів Маріуполя своїм своєрідним стилем. Але найбільше порадувало те, що вони залишилися у величезному захваті від міста. Тому що ось ми, як жителі, ходимо по місту і бачимо де там плитка покладена не рівно або ще щось, то вони цього не помічали. Вони бачать такі речі, на які ми не звертаємо уваги. Говорили, що у нас дуже чисто, багато зелені, багато людей і які вони чуйні і готові допомагати. Саме тому, заради таких ось моментів, варто робити такі фестивалі хоч щотижня.

А для того, щоб Маріуполь став містом туризму і курорту, потрібно розвинути інфраструктуру. Я ось, припустимо, як турист який хоче кудись поїхати, насамперед шукаю місце, де я можу зупинитися. Чому наші люди люблять курорти Туреччини і інших країн? Тому що там все включено і не потрібно про щось думати - ти приїхав на все готове і відпочиваєш. У нас же в місті немає жодного готелю з тим же басейном, а це важливо. Навіть якщо взяти тих же артистів, які приїжджали на фестиваль. Була величезна проблема як і де їх розмістити, тому що практично нічого не відповідало тим умовам, в які ми могли їх поселити. Ми знаходимося на початковому етапі розвитку курортного бізнесу, десь на 2%. Як локальне курортне місто - так, для тих людей які приїхали чисто на море на пару днів. Але не в масштабах країни.

Якщо говорити про Маріуполі як про туристтчно-курортне місто, то у нас величезний потенціал, але до сих пір не зрозуміло, чи хоче місто взагалі розвиватися в цьому напрямку.

Я думаю, що для того, щоб місто стало туристичним потрібно розвивати інфраструктуру. У нашому місті повністю відсутня маркетинг. Думаю, потрібно відкривати якісь туристичні бази, розважальні комплекси, заманювати та пропонувати щось людям.

Якщо виправити хоча б небагато з цих помилок, тоді й місто почне повертати собі звання курортного.»

Другий масштабний музичний фестиваль – MRPL City. Започаткований у 2017 році як «найбільша подія східного узбережжя». Організаторами є mrpl.city від холдингу «Метінвест». Фестиваль має декілька сцен з різними жанрами музики, від класичного року до надсучасної електронщини. Цього року проводитиметься втретє на березі моря.

Проте Маріуполь варто відвідати не тільки через фестивалі. Місто має історію тривалістю більше 240 років. За цей час тричі змінювалася назва міста, а також неодноразово архітектура вулиць.

Завдяки мультинаціональності міста (а це українці, греки, вірмени, євреї та ін.) архітектура змінювалася і доповнювалася своїми «родзинками». Вулиці купецьких садиб, залишки стіни козацької фортеці, складів і припортової інфраструктури. Розслаблений південний характер населення своїми перебудовами і забудовами додав неабияку різноманітність архітектурі. Як результат – автентичний архітектурний коктейль.

Незважаючи на екологічні проблеми Маріуполя, місто вже ж таке морське і люди сюди їдуть саме для того, аби побачити море. Море біля вокзалу, море біля приватного сектору, море з видом на порт, і море з видом на завод. Пішохідний пірс, що знаходиться біля яхт-клубу, якщо його відреконструювати, матиме неабияку популярність. Адже і зараз там можна побачити велику кількість людей. Море на лівому березі і море на правому березі міста. Безліч виходів до води з різноманітними пляжами.

Якщо залучитися підтримкою потрібних людей, місто заново оживе і замайорить найрізноманітнішими кольорами. Очистити всі водойми від бруду, зробити перебування на пляжі комфортним, завдяки новим лежакам і місцями для відпочинку. Запустити нові дитячі виховничі табори. Проводити більше патріотичних вишколів для школярів.

Маріуполь – форпост української незалежності. З проблематичним транспортним сполученням, проте все ж таки доступний. Ми маємо їздити в гості одне до одного, аби уникнути помилок минулого.