Кернес зайняв проросійську позицію перед виборами

8 травня мер Харкова Геннадій Кернес закликав харків’ян підтримати петицію про зворотне перейменування проспекту імені Петра Григоренка на проспект імені Маршала Жукова.

За його словами, ситуація з проспектом, який раніше носив ім'я радянського маршала Георгія Жукова, а пізніше був названий ім'ям репресованого СРСР генерала, правозахисника, українця Петра Григоренка - "складна". Кернес вважає, що обидна гідні увічнення, але «маршал перемоги» якого шанують ветерани все ж таки один.

Після такої реклами очільника Харкова, петиція за рекордний час набрала потрібні 5 тисяч підписів, а сам Кернес пообіцяв винести питання щодо повернення «проспекту Жукова» на голосування на найближчій сесії міської ради.

Директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович нагадав Кернесу, що порушення закону про декомунізацію представником влади карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Голова штабу «Терен схід» Владислав Соболевський вважає, що Геннадій Кернес почав процес консолідації «ватного» електорату перед майбутніми парламентськими виборами.

Чому саме зараз Геннадій Кернес вирішив повернути «проспект Жукова»? Він каже, що хоче «відновити історичну справедливість» саме зараз, бо раніше не було петицій. Зараз вона з’явилася, тому він її й розрекламував.

- Це справжнє високопрофесійне блюзнірство від можновладця. Кернес не рекламує за допомогою власної сторінки в Facebook та не використовує адмінресурс, наприклад, для просування петиції, щодо заборони продажу спиртних напоїв біля навчальних закладів, але просував цю петицію. Всі побачили, що великі університети та школи вимагали голосувати за неї. Тобто, навіть у Харкові, який вони вважають своїм, все одно побоюються, що не наберуть необхідної кількості голосів на майбутніх виборах. Політологи зійшлися в думці про те, що це робота Кернеса над консолідацією «ватного» електорату для підтримки його кандидатів на майбутніх парламентських виборах. Він недарма обрав саме цю дату.

Чи буде якась адекватна реакція на ці дії Кернеса з боку центральної влади чи правоохоронних органів?

- Я думаю, що порядок дій буде наступним: якщо міськрада проголосує за перейменування проспекту Петра Григоренка, який до речі теж був достойною людиною, то депутати недалеко втечуть від «Національного корпусу» - це перше. А по-друге: буде кримінальна стаття. Звичайно ж варто адекватно оцінювати правоохоронні органи та СБУ в Харкові. Ми можемо не сподіватися на доведення цієї кримінальної справи до суду. Насправді, Кернесу не потрібен «проспект Жукова» в Харкові, йому потрібно просто про це говорити. Це усього лише політтехнологія. Для нього не має проблеми провалити засідання міськради або отримати кримінальну статтю й заморозити процес перейменування. Кернесу потрібна повістка дня.

Це ж саме стосується й волонтерського намету «Все для перемоги» на площі Свободи?

- Так, теж саме ж наметом. Сьогодні Кернес хоче підвищити градус протистояння в Харкові, в якому все спокійно протягом 3-4 років, між проукраїнською більшістю та обдуреними людьми, які дивляться російське телебачення та яким він підмахує.

Чи може Кернес мобілізувати своїх прибічників на різні акції по типу «За проспект Жукова»?

- Важливо інше. Важливо те, що він просто не має права таке собі дозволити. Це не «де-декомунізація», це «комунізація». Кернес не відмотує назад, а насправді зближує Харків з Росією. Цьому має бути адекватна оцінка.

Головна теза Кернеса – повернення історичної справедливості.

- Жуков – це «маршал перемоги» якої не було. Це «маршал перемоги» на крові. Це «маршал вбивства». Це «маршал невігластва». Це «маршал смерті». Це людина, яка не планувала нормальних військових операцій. Це людина, яка лише завдяки подвигу українських солдат та офіцерів вигравала протягом усіх 4-х років, коли він мав якесь відношення до бойових дій на фронтах Другої світової війни. Ця людина не має жодного права на назву вулиці його ім’ям на усій земної кулі, не кажучи вже про Україну. В контексті достойних людей, які мають право сьогодні на топонім й на пам’ятник, я особисто вбачаю полковника Болбочана. Болбачан вчився в Чугуєві, а згодом звільняв Харків від «червоної чуми» у 1918 році. Ця людина заслужила на пам’ятник. Також, я звертаю увагу харків’ян на те, що варто повернути пам’ятну дошку Юрію Шевельову. Я виступаю за відновлення нормального пам’ятника Українській повстанські армії. Це не має бути просто пам’ятний камінь – це має бути пам’ятник.

Нині на проспекті Григоренка стоїть погруддя Георгію Жукову і виходячи з тез про те, чому він не має право на топоніми в Україні, то й погруддя йому теж треба прибирати?

- Україна – країна компромісів. Наш процес декомунізації він настільки швидкий, наскільки ми впевнені в собі та в своїй позиції. Так, сьогодні стоїть погруддя, але знімати його будуть харків’яни. Якщо не в 2019 році, значить в 2020. Не можу сказати, що це не на часі, але Харкову вистачає більше важливих проблем. Резюмуючи ситуацію навколо можливого повернення «проспекту Жукова» можна казати, що Кернес у власній перевиборчій програмі використовує тему протистояння України і Росії. При чому він грає на боці окупантів. Цьому вчинку історія дасть належну оцінку, а в разі якщо міськрада буде не послідовною і не проукраїнською, то наслідки їх очікуватимуть миттєві.