Як рухається справа про розкрадання в оборонці при Зеленському

На минулому тижні з інформаційного небуття несподівано сплив фігурант одного з найскандальніших розслідувань ЗМІ навколо ймовірних розкрадань в оборонній сфері часів президентства Петра Порошенка – колишній 1-й заступник секретаря РНБО Олег Гладковський. З моменту його звільнення та масштабного скандалу пройшло чотири місяці і 4 липня стало відомо – Гладковський повертається в бізнес. Один з найближчих соратників Порошенка знову очолив близьку до п'ятого президенту України корпорацію «Богдан», якою він керував до переходу на держслужбу. У той же день з'явилося ще одна згадка про Гладковського: на нараді про створення Координаційного центру для реформування ДК «Укроборонпром» праворуч від секретаря РНБО Олександра Данилюка був помічений колишній заступник директора концерну Володимир Коробов. Останній відомий тим, що є кумом колишнього заступника міністра оборони Ігоря Павловського. А раніше виступав позаштатним радником все того ж скандального екс-першого заступника секретаря РНБО. «Коробов мінімум три роки як вважається близьким до Гладковського. Так-так, того самого бізнес-партнера Порошенка, який був першим заступником секретаря РНБО, чий син промишляв схемами і корупційними «наварами» на закупівлях контрабандних деталей до бронетехніки. Гладковський-джуніор, шалом!», – написав з цього приводу в Facebook співзасновник громадської організації StateWatch Олександр Лемен. Він додав, що саме Коробову пророкують вже при президенті Володимиру Зеленському пост «куратора» «Укроборонпрому» і посаду, якої в результаті медійного скандалу в березні позбувся його колишній шеф Гладковський. Наскільки близькі до істини чутки про подібну рокіровку, покаже час. Приводом для «Свинарчук-гейта» (Свинарчук – це колишнє прізвище Гладковського) стала серія розслідувань журналістів Bihus.info. Оприлюднення інформації «Свинарчук-гейта» в ЗМІ запустило ефект снігової кулі. Люди в погонах навперебій почали звалювати провину на суміжні силові відомства, і обіцяти швидкий розгляд всієї таємниці скандалу в частині своєї компетенції. Першою відзвітувала ГПУ: ще в березні тут вручили «підозри» двом фігурантам оборонного скандалу, чиї дії були кваліфіковані як ухилення від сплати податків (ч. 3 ст. 212 КК України) на суму в 26,6 млн грн. «Станом на сьогодні у нас є підозра не тільки пану Рогозі, а й підозра пану Жукову. І я не думаю, що це остання підозра в цій справі», – заявляв 13 березня генпрокурор Юрій Луценко. При цьому прокурори навіть не виходили в суд з клопотаннями про обрання керівникам «Оптімумспецдеталі» запобіжного заходу. А незабаром молоді комерсанти внесли в бюджет податкову недоїмку, і претензії до них виявилися вичерпаними. Паралельно вже в НАБУ здійснили внутрішню перевірку дій підлеглих Ситника, які фактично два роки «маринували» справу. Її підсумком стало «зауваження» першого заступника директора відомства Гізо Углаве, а також догани для заступника керівника 3-го відділу підрозділу детективів Олега Борисенка і детектива Дмитра Литвиненка. Після цього про «Свинарчук-гейт» не було нічого чутно цілий місяць, поки на початку червня глава ГПУ Юрій Луценко, перший заступник директора ГБР Ольга Варченко і керівник САП Назар Холодницький не вийшли на брифінг. Вони розкритикували НАБУ за саботаж розслідування корупції в «Укроборонпрому», пообіцявши дати правову оцінку дій Артема Ситника, а паралельно – повідомили про трьох нових підозрюваних у справі. Першим з них став детектив Євген Завгородній, який звільнився ще у 2017 році з НАБУ. Йому інкримінується відкликання постанови на проведення експертизи поставки прицілів на Харківський бронетанковий завод силами фірм з орбіти Гладковського. Дії Завгороднього кваліфіковані в частині приховування злочину (ч. 1 ст. 396 КК України). Крім нього підозру отримали, але вже за більш тяжкою статтею про розтрату майна (ч. 5 ст. 191 КК України), колишній гендиректор Харківського бронетанкового заводу Олександр Глушко і його заступник Ігор Яковенко. Їм інкримінується нанесення державі збитків у розмірі близько 10 млн грн саме за епізодом закупівлі на ХБТЗ 49 танкових прицілів. За словами Варченка, десять з них виявилися краденими з армійського складу Міноборони, розташованого безпосередньо на території Харківського бронетанкового заводу. За них підприємство в подальшому перерахувало гроші на рахунки фірм Рогози і Жукова. При цьому ні Яковенку, ні Глушку, ні Завгородньому так і не було обрано запобіжний захід. Пояснюючи, чому виник такий казус, у НАБУ і САП синхронно кивають один на одного. Ще більший сюр спостерігається в «центральній осі» справи про «армійських мародерів» з «Укроборонпрому». Йдеться про епізод, де вивчається роль у схемі гендиректора «Укроборонпрома» Павла Букіна, а також батька і сина Гладковських. Ще в березні детективи НАБУ провели у них обшуки, але відтоді так і не вийшли навіть на проект підозри. У Ситника зволікання пояснюють тим, що досі не отримали в своє розпорядження мобільні термінали Жукова і Рогози (а також ще чотири пристрої інших осіб), з яких і закрутився «Свинарчук-гейт». І нарікають – Головна військова прокуратура саботує їх передачу в НАБУ. Відомо, що Антикорупційне бюро раніше намагалося витребувати телефони, подавши відповідний запит. Але у відповідь отримала тільки текстові роздруківки розмов (сумарно близько 300 сторінок), без самих пристроїв. Нібито вони в той момент були направлені на експертизу. «Бюро не змирилось з цим свавіллям, звернулося до суду і там зіткнулося з відкритим опором прокурорів військової прокуратури», – вказувалося в заяві НАБУ. Третього червня Солом'янський райсуд виніс «ухвалу», якою зобов'язав «воєнку» передати підлеглим Ситника телефони Рогози і Жукова, але дане рішення так і не було виконано. Прокуратура відмовила НАБУ нібито через порушення процедури доступу за судовою постановою. Мовляв, за ст. 165 КПК України детективи повинні були пред'явити прокурорам оригінал судового рішення і потім ще вручити копію. А в НАБУ лише відправили (та й то поштою) тільки копію. Натомість головний військовий прокурор Анатолій Матіос випустив відео, де вже у свою чергу «пройшовся» по відомству Ситника. Він запевняє: в НАБУ передали висновки експертів, згідно з якими встановлена автентичність листувань фігурантів «оборонного скандалу». Зважаючи на це потреби вимагати самі телефони відпала. Третього липня термін дії «телефонної ухвали» Солом'янського райсуду вийшов і вона так і не була виконана. Буквально на наступний день було оголошено про нове призначення Гладковського, а його колишній помічник з'явився на засіданні РНБО з ймовірними перспективами стати новим куратором «Укроборонпрому». Нагадаємо: журналісти Bihus.info оприлюднили схему з розкрадання в оборонному комплексі, головним фігурантом якої названо сина Олега Гладковського (бізнес-партнера президента Петра Порошенка – уже колишнього першого заступника секретаря РНБО) Ігоря. За інформацією видання він разом із партнерами організував у 2015 році постачання контрабандних російських деталей для військової техніки й був безпосереднім учасником мільйонних схем із розкрадання в оборонному комплексі. Пізніше стало відомо, що Глаковський-старший і Ко лише на шести авіадеталях відмили $300 000. У свою чергу НАБУ почало розслідування за даними журналістів про корупцію в «оборонці» за всіма наведеними фактами в розслідуванні. Зі свого боку представники «Укроборонпрому» назвали некоректною інформацію журналістів про реалізацію у 2016–2017 роках держкомпанією «Укрспецекспорт», що входить до складу держконцерну, експортного контракту на проведення капремонту двох транспортних Ан-26 для Казахстану й розцінюють такі дії як прояв заангажованої журналістики.