Colors: Green Color

Суд визнав мера Сум корупціонером

Сьогодні, 27 травня, у Зарічному районному суді Сум суддя Олексій Сибільов оголосив постанову у справі стосовно розгляду адмінпротоколів щодо мера Сум Олександра Лисенка. Суд визнав Олександра Лисенка винним, але закрив провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Нагадаємо, 1 лютого, на своєму засіданні НАЗК вирішило направити до суду 14 протоколів про адміністративні правопорушення, повязані з корупцією, стосовно Сумського міського голови Олександра Лисенка. НАЗК повідомляло: «Міський голова на власний розсуд та бачення оцінював особистий вклад у результати роботи та протягом 7 місяців встановлював самому собі премії у розмірі 65% – 270% до суми свого посадового окладу, надбавок та доплат». Строк притягнення до адміністративної відповідальності за таке — 3 місяця з моменту складення протоколів. Протягом цього часу суд не встиг розглянути справу, бо то міський голова був у відрядженні, то йому був потрібен час на ознайомлення з матеріалами справи для того, щоб з’ясувати чи потрібен йому захисник, потім його захисник був зайнятий в інших процесах, а мер перебував на лікарняному. Минулоріч була подібна ситація. Відносно міського голови Сум тоді теж розглядались протоколи про корупцію, і пан Лисенко більшість судових засідань не відвідував: був на лікарняному, через що депутати міськради передавали йому «ковдру Насірова». До слова, тоді суд першої інстанції теж визнав мера винним, але закрив справу через закінчення строків притягнення до відповідальності. Проте мер з визнанням його винним не погодився і оскаржив постанову в апеляційному суді. Там її скасували, визнавши мера невинним. Наразі міський голова також має право оскаржити постанову до Сумського апеляційного суду.

Україна святкує День Героїв

Сьогодні день пам’яті усіх тих, хто присвятив своє життя служінню та захисту української нації. Щорічно 23 травня в Україні відзначають День Героїв. Свято встановили на честь українських вояків, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН — усіх борців за волю України. До слова, дата свята обрана невипадково. Адже саме 23 травня 1938 року в Роттердамі вбили Євгена Коновальця. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. До здобуття Україною незалежності, це свято святкувалося підпільно. Та після 1991 року воно почало набувати розголосу. Проте і зараз свято не має статусу офіційним.

У Шостці вшанували пам"ять Героїв

Національний корпус у Шостці в День Героїв вшанував пам’ять загиблих бійців від найдавніших часів до сьогодення. Активісти символічно поклали квіти до пам`ятника та згадали подвиги загиблих.

23-го травня загинув легенда - Євген Коновалець

Євген Коновалець - організатор і перший керівник ОУН - легенда, з початку революції 1917-1920 рр. в Україні. 22 січня 1918 колишній прапорщик Коновалець формує і очолює згодом знаменитий курінь "Січових стрільців" Центральної Ради УНР. Саме його стрільці придушили підготовлене більшовицькою Росією повстання робітників київського заводу "Арсенал", потім вели бої проти більшовицьких військ Муравйова на підступах до Києва, прикривали відхід Центральної ради в Житомир. За проявлені мужність і талант полководця 26-річний командир "Січових стрільців" Євген Коновалець був проведений в чин полковника за наказом голови Центральної Ради Михайла Грушевського. Курінь був розгорнутий в полк особистої охорони Центральної Ради, потім у корпус Української Народної Республіки; у листопаді 1918 р. полк Січових стрільців скидає гетьмана Скоропадського, розбивши під Мотовилівкою частини, що залишилися вірними гетьману, тим самим забезпечивши перемогу Директорії УНР в Україні, під проводом Симона Петлюри та Володимира Винниченка, за чиїм наказом Коновалець став козачим отаманом, а на базі загону "січових стрільців" розгорнутий Облоговий корпус (чотири полки і артилерійська бригада); в 1929 р. в еміграції Євген Коновалець створює ОУН, якою незмінно керує аж до своєї смерті в 1938 р. Його популярність серед українців досягає піку, а в пресі Коновальця називають "єдиним вождем української нації", а пізніше і "главою держави". Саме Коновалець в цей період підготував і висунув багатьох знаменитих діячів ОУН - Степана Бандеру, Романа Шухевича, Ярослава Стецька, Олександра Гасина та ін.; вбивство Євгена Коновальця в травні 1938 р співробітником НКВС також доволі красномовне. На порозі війни в Європі Євген Коновалець був небезпечним для Сталіна і став об'єктом знищення №1 (Троцького вбили в 1940), а його вбивця Павло Судоплатов незабаром став старшим майором НКВС (генерал-майором) і досі залишається у росіян найпопулярнішим і легендарним "спецназівцем-диверсантом". Варто визнати, що частково розрахунки Сталіна щодо нанесення удару по ОУН через вбивство Конвальця виправдалися: без авторитетного лідера ОУН в 1940 р розкололася, розділившись на прихильників Андрія Мельника і Степана Бандери. Ще будучи студентом Львівського університету прийняв "бойове хрещення", коли був заарештований як активіст молодіжної фракції Української національно-демократичної партії, що виступала за українізацію вищої освіти в Галичині. "Військовий і політичний талант Євгена Коновальця можна порівняти з роллю борця за свободу Ірландії Майкла Коллінза - творця ірландської незалежності від імперської британської деспотії", - саме так описував Євгена Коновальця історик Ігор Дерев'яний, науковий співробітник музею "Тюрма на Лонцького". Як військовий та політик об'єднав навколо ідеї боротьби за Українську самостійну соборну державу сотні і сотні тисяч українців.

Національний корпус вшанував пам"ять Героїв

23-го травня Україна щорічно святкує День Героїв борців за свободу країни, починаючи від лицарів часів Київської Русі і закінчуючи учасниками Революції гідності та бійцями АТО. Національний корпус вшанував пам'ять тих, хто присвятив своє життя служінню та захисту української нації, покладанням квітів до пам’ятного хреста загиблих воїнів. Українські герої поставили свободу рідного народу над особистими інтересами і присвятили власне життя служінню українській нації, продемонструвавши свій незламний героїчний дух.

Національний корпус вимагає змін до виборчого закону

Сьогодні Національний Корпус прийшов до будівлі Верховної Ради з вимогою внести зміни до закону про вибори. Наші вимоги – скасування мажоритарки, зниження прохідного бар’єру до 3% та запровадження відкритих партійних списків. Тільки такі кроки дозволили б активній молоді пройти до парламенту та змінювати країну. Втім, як виявилось, стара виборча система вигідна, як чинній Верховній Раді, так і новому президенту Зеленському. Попри заяву під час інавгурації про необхідність проведення виборів за відкритими списками, Зеленський вніс до парламенту законопроект із нормою про закриті списки, що є імітацією виборчої реформи. Ця ситуація вкотре засвідчує – єдина сила, яка прагне реальних змін в країні – націоналісти. Остаточна перемога буде за нами